Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліняка

Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Балберка, -ки, ж. Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Ум. балберочка. Черном.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Конст. у.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Непотріб, -ба, м. 1) Все ненужное, негодное, плохое. 2) Негодникъ. Желех.
Письменницький, -а, -е. Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Сумирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. сумиритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться. Инша поплакала б та й сумирилась. МВ. ІІІ. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.