До IІ сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Як прийде пора, до я вийду сама. До-б = То-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло.
Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали.
Нутрішній, -я, -є. Внутренній.
Плазом нар.
1) Ползкомъ.
2) Плашмя. Ударив плазом.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду.
2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Я люблю тебе рідненько.
Царство, -ва, с.
1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство.
2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: бо́же, небесне царство. Помершим царство, а нам на здоров'я. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Царство небесне їм! (пожеланіе умершимъ). Я такого був пана, що царство небесне та й годі.
3) Титулъ: Величество. Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». Ум. царствечко. Я твоє царствечко да коником витопчу.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.
