Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигатися

Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИСЯ"
Близниця, -ці, ж. Близнецъ женскаго пола. Виросли, мов дві близниці, ніжні і хороші. Млак. 105.
Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. К. (Желех.). Ум. бросточок.
Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Папортиняк, -ка, м. Порода насѣкомаго, живущаго на папоротникѣ. Вх. Лем. 446.
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.