Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полізти

Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЗТИ"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Кв. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. ЗОЮР. І. 315. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. Ном. № 5147. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. Черниг. Подольск. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. Рк. Левиц. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш. Брацл. у.
Звести́, -ся. Cм. зводити, -ся.
Зменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи. Н. Вол. у.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Передарувати, -ру́ю, -єш, гл. Передарить, раздарить. Передарував багато на своїм віку.
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл.з кого. Обидѣть кого.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.