Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полісун

Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСУН"
Вентерь, -ря, м. = ятір.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. Вх. Зн. 25 2) Кровяная колбаса. Черниг. у.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Перечка, -ки, ж. 1) Перекладина, жердь. Перечка у стільці. 2)? Бо кедь 'ня забіють, вержуть 'ня до решту, будуть до 'ня ходить хлопці на перечку. Гол. III. 115.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІСУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.