Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полежій

Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖІЙ"
Безмаль нар. Безъ малаго, почти. Безмаль не двадцять. Шейк.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. Рудч. Ск. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Чуб. V. 675. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16.
Казання, -ня, с. 1) Говореніе. 2) = казань.
Лебедяночка, -ки, ж. Ум. отъ лебе́дя. Там плавала лебедяночка з маленькими лебеденятками. Рк. Новц.
Неясно нар. Неясно, темно.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.
Тікач, -ча, м. = втікач. Шейк.
Уляпати, -ся. Cм. уляпувати, -ся.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЖІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.