Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигати

Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех.
Ма́ґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстатМУЕ. III. 17.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Погаснути Cм. погасати.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Хазяйський, -а, -е. 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.