Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигати

Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Пересідлувати, -лую, -єш, сов. в. пересідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Пересѣдлывать, пересѣдлать.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Уміцнити Cм. уміцняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.