Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигати

Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИ"
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Лю́б'язно, нар. Любезно, привѣтливо, мило. Підійшов до неї і спитав так тихенько та люб'язно. Кв. II. 244. Ум. люб'язне́нько.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл. 1) Пресѣкать, пресѣчь. 2)переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.