Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полій

Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЙ"
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому? МУЕ. І. 134. (Полт.).
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Розділити, -ся. Cм. розділяти, -ся.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.