Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигач

Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАЧ"
Відвести Cм. відводити.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Перезв'янин, -на, м. Участникъ перезви. Маркев. 146. Перезв'ян оце так шанують... то вони багато дарують. Грин. III. 451.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Примир, -ру, м. = примирок.
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить. Черном.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Червонастий, -а, -е. = червонястий. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.