Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. По долинах ріки протікають.
2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
