Боясть, -ти, ж. Боязнь.
Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже...
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.
