Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плугарь

Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАРЬ"
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали. Млак. 38.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Применшувати, -шую, -єш, гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.