Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плугарь

Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАРЬ"
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.
Крикнява, -ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Переяти Cм. переймати.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.