Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пльондр

Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЬОНДР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЬОНДР"
Вибавлення, -ня, с. = вибава. Левч. 55.
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ. Желех.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Пропороти, -рю, -реш, гл. Пропороть.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі? К. Іов. 35.
Увольнити Cм. увольняти.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся. Ном. № 5994. 2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет.
Файфер, -ру, м. Въ выраж.: на файфе́р. Пропало. Пішла м моя арендонька на файфер. Гол. III. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЬОНДР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.