Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітлярчин

Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРЧИН"
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч.
Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Прояснити, -ся. Cм. проясняти, -ся.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЛЯРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.