Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітлярчин

Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРЧИН"
Варяг, -га и варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Відрубати Cм. відрубувати.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було. О. 1862. V. 86.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл.кого. Давать кому прозваніе. Шух. І. 72.
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Шевчина, -ни, м. = швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЛЯРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.