Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюй

Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙ"
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13.
Оклонити Cм. оклоняти.
Парча, -чі, ж. Парча.
Перемазувати, -зую, -єш, сов. в. перемазати, -мажу, -жеш, гл. Перемазывать, перемазать, помазать вновь.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати. Чуб. III. 426.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.