Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгавенький

Плюгавенький, -а, -е., Ум. отъ плюгавий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВЕНЬКИЙ"
Бесурів, -рова, -ве 1) = бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.
Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл. 1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Мир. Пов. І. 145. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом. Мир. ХРВ. 50. 2) Пояснять, объяснять, объяснить. 3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Погрожування, -ня, с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАВЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.