Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Нести, -су́, -се́ш, гл.
1) Нести. І чобітки в руках несе. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Голову вгору несе, дивиться сміливо.
2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи.
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко.
Стрелити Cм. стріляти.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
