Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плихяти

Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИХЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИХЯТИ"
Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. К. XII. 133. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. К. МБ. X. 6. 2) Возвышенность.
Відкладний Cм. відкладаний.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Нестерпучо нар. Нестерпимо.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Шляховий, -а, -е. Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИХЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.