Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця.
Колішенний, -а, -е. (О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Бійка.... насилу розборонили люде.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.
