Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плоскінь

Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вас. 199. Чуб. VII. 408. Вибрала плоскінь. Грин. III. 248. Тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125. Умер уже тоді, як плосконі брали. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОСКІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОСКІНЬ"
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Доторка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. доторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу малого не доторкаючи. Мет. 26.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Убілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Пачкаться, запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився? Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОСКІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.