Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плугач

Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГАЧ"
Блудник, -ка, м. Блудникъ. Желех.
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати. Ном. № 5182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.