Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюйко

Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙКО"
Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія. К. ЧР. 68.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Підспівач, -ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель. К. (Желех.).
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Уздіниця Cм. уздениця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.