Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгавство

Плюгавство, -ва, с. 1) Гадость, мерзость, нечистота. 2) соб. отъ плюгавець. І жидів, того плюгавства, мов на ярмарку в Ромні. Котл. Од. 490.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВСТВО"
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Окупний, -а, -е. Выкупной.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.  
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАВСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.