Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. Не доберу свого ума. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. Добрали способу, як без коней їздити. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. А вже ж мої очі не доспали ночі. Доспав до обід.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Запусти́ти Cм. запускати.
Пльондр, -ра, м.
1) Этажъ. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні.
2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ).
Поперетягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и перетягти, но во множествѣ.
Тупець, -пця, м. = тупак.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.
