Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є.
Запі́лок, -по́лку, м. ? Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Ум. чудне́нький.
Шпиняти, -няю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
