Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий.
Уставання, -ня, с. Вставаніе. Ум. уставаннячко. Жаль мені раннього вставаннячка.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ.
