Бодячок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодяк.
2) — польовий. Раст. Eryngium planum.
Гре́чечка, -ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Дука́т, -та, м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Набив дукатами гаман. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. 2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Походне, -но́го, с. Плата въ цехъ отъ вновь поступающаго.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Цілісінький день у роботі. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ум. робітка, робітонька, робіточка.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Томити, -млю́, -миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Ручок своїх не томитимеш. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. Своє серденько томлю.
