Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плуговий

Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГОВИЙ"
Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Загавкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. МПр. 123.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. Ном. № 6634. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. МУЕ. III. 38. Зао́рювати (в понеділок) не можна. МУЕ. III. 33.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Чужоварник, -ка, м. Раст. Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.