Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плодити

Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛОДИТИ"
Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Добротли́вий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів. Дещо, 72.
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Словини, -вин, мн. = сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.