Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плутаниця

Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУТАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУТАНИЦЯ"
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у.  
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУТАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.