Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плутаниця

Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУТАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУТАНИЦЯ"
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Пошанівка, -ки, ж. Хорошее обращеніе, бережность. Як він буде довго носити свиту, коли у нього одежі ніякої пошанівки нема: чи сльота, чи шо, все в новій шарґає. Брацл. у.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУТАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.