Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піддивлятися

Піддивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДИВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДИВЛЯТИСЯ"
Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. І. 177.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Рудч. Ск. II. 23. Поли смикнеться, аж не можна встати. Рудч. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. Греб. 381. 2) Тольк. несов. в. ? Взадъ и впередъ ходить. Вх. Лем. 467.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.
Цурупал, -ла, м. Въ загадкѣ: котъ. Вийшов царь земляний ( = миша) і пита царя Коркодима ( = півень), чи не бачив царя Цурупала. Грин. І. 249.
Шкура 2, -ри, ж. 1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. Пошився в собачу шкуру. Ном. № 2910. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. Ном. № 5764. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Мир. ХРВ. 33. Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав. Мир. ХРВ. 259. 2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДИВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.