Відліж, -жі, ж. = відлига.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Компас, -су, м. Компасъ.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ум. лушпиннячко.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою.
Сплачувати, -чую, -єш, сов. в. сплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить. Давайте мені всю худобу, а я за ваші частини буду вам сплачувати.
Тичковий, -а, -е. Вьющійся по тычинѣ. Тичкова квасоля.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
