підданець
Підданець, -нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Том 3, ст. 164.