Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підданець

Підданець, -нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАНЕЦЬ"
Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Доброгла́сний, -а, -е. Благозвучный. Страдания мученика Степана прославляємо, у тимпані доброгласнім піснь йому воспіваємо. Чуб. ІІІ. 180.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.