Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгородня

Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОДНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОДНЯ"
Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.
Димник, -ка, м. = Димарь.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. Н. Вол. у.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРОДНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.