Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Сіра свита.
2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. Ум. сіренький, сіресенький.
Смугарястий, -а, -е. = смугнастий. Чорні пявки — то кінські, а котрі смугарясті, як вюни, то саме добре: жиди купують.
Туркало, -ла, с.
1) = туркавка.
2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же.