Благодатний, -а, -е. , благодатній, -я, -є. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Життя тоді наше було.... таке ж то любе, таке ж то благодатне.
Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Голдувати, -дую, -єш, гл. Давать дань, быть въ ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати; коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров'ю вже голдувати. Царі Владиці всіх владик голдують.
Княжецький, -а, -е. 1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Шаліти, -лію, -єш, гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Волос сивіє, а голова шаліє.
