Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгородянин

Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОДЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОДЯНИН"
Ворушитися, -шуся, -шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. І. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди.... народ ворушився. Стор. МПр. 51.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий. Желех.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Цьвак, -ка, м. = цвак. МУЕ. ІІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРОДЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.