Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Зав́іт, -та и -ту, м. Завѣтъ. Ковчег завіта. А що, доню, пам'ятаєги мій завіт тобі?
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. 2) м. Волостной старшина. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана.
Тупкати, -каю, -єш, гл.
1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.
2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном.
