Бервінок, -нку, м. = барвінок.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Богу ся молим, а всім ся клоним. Чи кому клониться, чи кого прохать?
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. .
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Присухий, -а, -е. Суховатый.
Утрунок, -нку, м. = тлунок.
