Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Банька на олій. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. 6) Бѣлокъ глаза. Хрустали къ глаза (у вола). мн. баньки. Выпученные глаза. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Баньки вивалив, мов баран. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому.
Бирь-бирь! меж? Призывъ для овецъ.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро.
Дрокови́ця, -ці, ж. Жаркое время въ маѣ и іюнѣ, когда скотъ подвергается нападенію оводовъ и мечется изъ стороны въ сторону (дрочиться). Чого ти головою крутиш, мов той цап у дроковицю?
Здува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зду́тися, зду́юся, -єшся, гл. 1) Сдуваться, сдуться. 2) Вздыматься, вздуться.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко.
Куртий, -а, -е. Короткій.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто.