Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво!
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
