Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля.
Змертвіти, -вію, -єш, гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Орисі аж очиці блищать.
Первістка, -ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. У моєї корови теличка первістка.
2) Родившая первый разъ.
3) Первый разъ отелившаяся корова. Ум. первісточка.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
Фіртка, -ки, ж.
1) = хвіртка.
2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
