Друка́рня, -ні, ж. Типографія. Позбірав, що було у мене писаного по нашому... одніс у друкарню, — от вам і книжка. Ось нехай лиха Господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові, тогді ми позаводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, — піднімемо Вкраїну вгору. А при школах споружалися друкарні, щоб і книжками свою віру боронити, а унію і католицтво зневажати.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка.
