Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу!
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Збито́шник, -ка, м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Підбіль, -лю, м. = підбіл а.
Потя, -тя́ти, с.
1) Птенецъ; цыпленокъ. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли.
2) — татарське. Чайка.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки.
