Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піджога

Піджога, -ги, ж. 1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОГА"
Клак, -ка, м. 1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Ном. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Н. Вол. у. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків. О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном! Полт. г.  
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Перемага, -ги, ж. = перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка. Полт. у.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Сукно, -на́, с. Сукно. ЗОЮР. І. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. суконце.
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЖОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.