Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піджога

Піджога, -ги, ж. 1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖОГА"
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Протарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Н. Вол. у. Щербату сокиру на точилі проштихували. Черк. у.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней. 2) Ученическій. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЖОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.