Відділ, -лу, м.
1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Линтваре́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ овечьей шкуры. Линтваревий кожух. — оправа. Кожаный переплетъ. Елисаветгр. у.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Поросписувати, -сую, -єш, гл. То-же, что и росписати, но во множествѣ.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться.
