Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піджива

Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЖИВА"
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Догна́ти Cм. Доганяти.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води. Макс.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЖИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.