Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко.
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Ум. Ди́мка.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Оскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. оскубтися, -буся, -бешся, гл. = обскубатися, обскубтися. От всі голуби їдять пшеницю, а один під грушею сам собі надувся та оскубається.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
