Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива.
Гребеню́к, -ка́, м. = Гребелюк.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає.
Ласкав Cм. ласкавий.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Рощ... = розч..
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать.
