Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Підв'язувати, -зую, -єш, сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? На здобитки, підв'язавши литки.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Тайно нар. = таємно.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною.
