Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піддимок

Піддимок, -мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДИМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДИМОК"
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Желех. Ум. и ласк. вуяня. (Галиц.).
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.  
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Порадити, -ся. Cм. поражати, -ся.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДИМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.