Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Купратий, -а, -е. Имѣющій большой задъ (о людяхъ, птицахъ). купрата дівка. Родъ брани.
Покрупини, -пин, ж.
1) = покруп'янка.
2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина.
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне!
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила.
Чолопок, -пка, м. = щолопок. Ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку.
