Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Промов мені слово, о любезний сину.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Розгородити Cм. розгорожувати.
