Випрацювати, -цюю, -єш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Заважа́ти II, -жа́ю, -єш, гл. заважувати. А в кишені три шеляги, та й ті заважають. Бачця, нічого не заважають слова, а Леся, да й сама Череваниха, насилу змогли дивитись без сліз на ту нещасливу невісту.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Ум. льошка.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Немать нар. = нема.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ.
Чинянка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ.
