Борзитися, -жуся, -зишся, гл. Торопиться. Не борзися, з повагом.
Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся.
Жерце́м нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. У чотирі сталки (вірьовка). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Сталка намиста.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.
