Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Вітрюга, -ги, м. Очень сильный вѣтеръ.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Звереснув та й побіг.
Магистра́тський, -а, -е. Относящійся къ магистрату. Осіли на рангових, або на магистратських та на чернечих грунтах. Мовник магистратський.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви.
Сеймик, -ка, м.
1) Ум. отъ сейм.
2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли.
Трейцятий, -а, -е. числ. = тридцятий.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
