Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. У три ряди бідних безщасних невольників посажено.
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Нелюдськість, -кости, ж.
1) Безчеловѣчность.
2) Необходительность.
Перенаджувати, -джую, -єш, сов. в. перена́дити, -джу, -диш, гл. Переманивать, переманить.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало.
Склеїти, -ся. Cм. склювати, -ся.
