Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. 2) Взятіе движимости за долги. 3) Взысканіе податей.
Добросе́рдий, -а, -е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Пліска, -ки, ж.
1) Желудиная или орѣховая чашечка.
2) = плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Cм. таловірка.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку.
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
